Posts from 150th anniversary of the Poltava Agricultural Society (September 2015)

From:

http://kutoviy.com/news/show/-taras-kutovij-privitav-agrarijiv-poltavschini-z-150-richchjam-z-chasu-zasnuvannja-poltavskogo-tovar/

Кочубей aaТарас Кутовий привітав аграріїв Полтавщини з 150 річчям з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства

Урочистості з нагоди 150-річчя заснування Полтавського товариства сільського господарства відбулися цього тижня у Полтаві. Півтора століття тому брати Сергій та Лев Кочубеї започаткували осередок розвитку вітчизняної аграрної науки і розвитку сільських територій. Їхні сучасні послідовники зібралися на заході, присвяченому цій знаковій події, яку, відповідно до постанови Верховної Ради України, відзначили на державному рівні.

Передумовою створення Товариства було скасування кріпосного права у 1861 році та інші реформи, в тому числі і в аграрному секторі. Нові політично-економічні умови і розвиток капіталістичного ладу у Європі давали усвідомлення про необхідність змін, використання передового світового досвіду ефективного ведення сільського господарства. Мова йшла про кооперативні форми об’єднань, одним із яких і стало Полтавське товариство сільського господарства, яке виникло у 1865 році. Засновниками товариства та ініціаторами об’єднання сільськогосподарських виробників Полтавської губернії стали великі землевласники, князі, нащадки Василя Кочубея – генерального писаря Війська Запорозького, Лев та Сергій Кочубеї.

Полтавське товариство сільського господарства поставило своїм завданням пошуки такої системи ведення господарства, яка б забезпечила високу дохідність у пореформений період, при нових економічних умовах, за умов розвитку природної промисловості і зростаючому попиті на сільськогосподарську продукцію. 29 вересня 1865 року у будинку Полтавського дворянського депутатського зібрання відбулося перше засідання членів Товариства сільського господарства. Першим президентом цього Товариства був обраний Сергій Кочубей.За роки існування Товариство створило мережу установ та організацій, які працюють і досі, а на той момент були новаторськими ідеями організації. Саме завдяки ініціативам Товариства були створені та існують донині сучасна Державна аграрна академія у Полтаві, Інститут свинарства, метеостанції. Унікальним об’єктом є і Полтавське дослідне поле, де навіть в роки Другої Світової війни науковці не припиняли своєї діяльності.

Ідеї та досягнення першопрохідців, братів Кочубеїв, розвинули у сьогоденні ті аграрії, які сповідують методи безвідвалочної обробки землі, у тому числі, колишній очільник Полтавщини, нині покійний Федір Моргун. Пропагують ці ідеї і втілюють у життя й інші фермери, які нині працююють на території області, як наприклад Семен Антонець. Приємною несподіванкою для учасників заходу став візит прямого нащадка роду Кочубеїв, Алекса Кочубея, який мешкає у Швейцарії.

За дорученням Голови парламенту Володимира Гройсмана грамоти Верховної ради вручав народний депутат, голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий.

– Сьогодні прозвучала одна ключова теза, що все, що ми сьогодні святкуємо, це було ідеєю такого собі елітного клубу. Людей, які щось зробили для себе, але найголовніше, що ними рухало – зробити користь для людей. Уявіть собі, як в ті часи коли важко було у найменших дрібницях, коли, як пам’ятаєте з класики, боролись за межу, виділяти ці землі та дослідні поля, і яким новаційним відкриттям на той момент було встановленння метеостанцій. І Міністерство землеробства на той момент – це абсолютно нова тема, яка повинна була в подальшому змінити хід історії. До чого ще ми повинні прийти, повертаючись до того історичного досвіду? Та еліта, яка сьогодні є, ті господарства, які сьогодні мають сьогодні високий результат на рівні світових показників, хочеться вірити повернуться сьогодні зі своїми ідеями і натхненням, і я знаю багато таких, в тому числі до науки. На жаль сьогодні українська нація, з точки зору маркетингу, з точки зору презентації свого товару і досвіду, не може конкурувати з міжнародними світовими корпораціями. Я думаю, що це, в тому числі, і задача еліт, і задача держави і Верховної Ради, усіх дієвих людей, щоб це все вкоренити і розвинути. Родючий корінь був – уже 150 років пройшло, і ми бачимо, скільки плодів ми маємо з цього кореня. Мені б дуже хотілося, щоб кожен фахівець міг зробити по максимуму все для того, аби передати свій досвід новим поколінням. Щоб ті гарні надбання, які створювалися роками не були втрачені, – наголосив депутат.

30 Вересня 2015, 12:20